У народних прикрасах Слобожанщини — Харківщини, Курщини, Воронежчини — найпоширенішими були дукачі з медальйоном у формі серця. Дослідники пов'язують це з культом серця, що прийшов в Україну із Західної Європи: зображення серця стало звичним на релігійних і культових предметах, а згодом перейшло і в жіночі прикраси.
Сама назва «ягнусок» походить від латинського Agnus Dei — «Агнець Божий». Так називали медальйони з релігійною символікою, які носили як оберіг. З часом форма й декор народних дукачів ставали світськішими, але сакральне походження лишилося в назві.
Дукач був не просто прикрасою, а центральною, найдорожчою підвіскою намиста — тією, що передавала статус родини й переходила у спадок. Його не вдягали «до образу». Він сам був знаком того, хто ти і чия ти.
Наш ягнусок сьогодні
Латунне серце з квіткою та пташечками, зроблене вручну, — це сучасна стилізація тієї самої традиції. Пташки в українському народному мистецтві символізують добру звістку та подружню вірність, квітка — життя й достаток.
Кожен дукач створюється під замовлення, а натуральний камінь у кожному намисті трохи різниться кольором і візерунком. Тож ваша прикраса фізично не буде точнісінько такою, як у когось іншого.
Про головне
Ми віримо, що прикрасу обирають не «під сукню», а під себе — під те, хто ти є. Дукач ягнусок якраз для тих, хто носить українське не на свято, а щодня, і кому важлива річ з історією, а не з конвеєра.
👉 Обрати свій дукач ягнусок — у колекції ручної роботи SHTERNO. Питання щодо довжини й термінів — в Instagram @shterno.etno.
